Музичне виховання в ЗДО

Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла–сад) № 71 «Золота рибка» комбінованого типу

Виховне значення,

зміст і структура музичних занять в дошкільному закладі

Основна форма освітньої роботи з дітьми – музичні заняття, в ході яких здійснюється систематичне, цілеспрямоване і всебічне виховання і формування музичних здібностей кожної дитини.

Заняття передбачають чергування різних видів діяльності:

  • співів,
  • ритміки,
  • слухання музики,
  • гри на дитячих інструментах,
  • ознайомлення з елементами музичної грамоти,
  • музично-дидактичні ігри

і забезпечують цим самим різносторонній розвиток музичних здібностей дітей.

Заняття сприяють вихованню багатьох позитивних якостей особистості дитини. Об`єднують дітей спільними радісними, естетичними переживаннями, спільними діями, вчать культури поведінки, вимагають певної зосередженості, вияву розумових зусиль, ініціативи й творчості. Заняття справляють безсумнівний вплив на інші форми організації дітей.

Самостійна музична діяльність дітей буде активнішою, захопленішою на основі знань, здобутих на заняттях, та набутих умінь і навичок. Свята, розваги минатимуть успішніше, цікавіше, якщо вивчені на заняттях пісні, танці, хороводи діти виконають виразно і невимушено.

Музичні заняття проводяться одночасно з усією групою. Їхня структура, зміст залежать від навчальних завдань і віку дітей.

Перший рік життя розглядається як підготовчий етап до навчання, що ґрунтується на активному спілкуванні дорослого малюка. З дітьми півторарічного віку заняття проводяться 10-12 хвилин спочатку невеликими підгрупами, а далі зі всіма разом.

Починаючи з другої групи раннього дитинства в усіх наступних групах дитячого садка музичні заняття проводяться двічі на тиждень.

Зміст занять включає навчання співу, слухання музики, ритміки, елементів музичної грамоти, гри на дитячих інструментах.

Обсяг знань з цих видів діяльності визначений програмою і завданням музичного виховання для кожної вікової групи дитячого садка.

На музичних, як і на інших заняттях, здійснюється загально виховна робота, розвиваються спеціальні здібності, формується творче, ініціативне ставлення до навчального матеріалу. Вимоги якості засвоєних навичок ускладнюються і зростають від групи до групи.

Відмінним є те, що дітей тут навчають одразу кількох видів музичної діяльності (співу, рухів, т. інше), чого немає, скажімо, на заняттях малювання, ліплення, лічби та ін.

Фізкультурні заняття також включають різноманітну дитячу діяльність – вправи гімнастичного типу, ігри, перешиковування, але вони спрямовані тільки на розвиток рухів.

Складність побудови занять полягає в тому, що педагогові треба вміло переключити увагу дітей з одного виду діяльності на інший, не знижуючи емоційного піднесення, коли звучать твори, різні за тематикою, настроєм.

Друга складність – послідовність розучування навчального матеріалу: попереднє ознайомлення, засвоєння навичок у процесі навчання, повторення, закріплення, виконання вивченого. На одному занятті етапи розучування того чи іншого твору можуть не збігатися. Н-д, з трьох пісень, над якими ведеться робота, одна добре засвоєна і виразно виконується, друга прослуховується вперше, третя тільки розучується. Аналогічний процес навчання ритміки – в новому танці діти засвоюють окремі його елементи, а знайому музичну гру повторюють.

 

ВИМОГИ ДО ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ

Готуючи музичне заняття, педагог повинен враховувати такі вимоги:

  • розумове, фізичне, емоційне навантаження дітей;
  • послідовний розподіл видів діяльності розучуваного репертуару;
  • наступність у розвитку музичних здібностей, освоєнні навичок, знань, розучуванні музичного репертуару;
  • варіативність.

Розглянемо ці вимоги.

Навчальний матеріал різний за ступенем складності. Завдання, які вимагають достатньої розумової активності, великої уваги, слід давати дітям на початку заняття, враховуючи ступінь навантаження, і в ході його. Перед співами, н-д, не слід виконувати фізично важкі вправи, бо вони порушують ритм дихання і заважають якісному співові. Необхідно також до кінця заняття знизити інтенсивність рухів та загальне навантаження.

Характер діяльності викликає в дітей різні емоції. Весела, цікава гра підвищує активність, тому їх краще провести не на початку заняття, а після виконання складніших завдань.

У практиці навчання вважається доцільним розподіл різних видів діяльності в такій послідовності. На початку заняття даються невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового танцю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги.

Після вправ діти сідають, слухають музику і співають. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань, вправ на розвиток музичного слуху, розучування 2-3-х пісень. Наступним етапом навчання є музично-ритмічна діяльність у формі гри, веселого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження.

Структура занять має забезпечити необхідну послідовність засвоєння репертуару, програмних навичок, умінь. Послідовність включення навчального матеріалу визначається виховними та освітніми завданнями, тематикою свят. Змістом ознайомлення з природними явищами. Складніше визначити етапи оволодіння навичками музичного сприймання та виконання. Лише деякі навички можна освоювати в певній послідовності, н-д, окремі елементи танцю (крок польки, змінний крок та ін.), гімнастичні вправи, перешиковування в коло, в пари, із загального кола в маленькі кільця, чи викладати дітям деякі відомості про музику.

Основні співочі, ритмічні навички і навички музичного сприймання засвоюють через постійні вправи, повторення на основі ускладнення репертуару, який допомагає удосконалювати дитячі навички.

Структура занять має бути гнучкою і видозмінюватися залежно від віку дітей, змісту, особливостей матеріалу, Можна розпочати заняття без ритмічних вправ, із співів чи слухання музики, а також з виконання нової пісні чи п’єси для рухів.

У групах раннього і молодшого дошкільного віку заняття мають вільніший, невимушений, ігровий характер. Деякі види музичної діяльності можуть бути взаємопов’язаними: співи і слухання музики мають супроводжуватися різними ігровими діями.

Структура музичного заняття включає чергування різних видів дитячої діяльності, визначається програмою і загально виховними завданнями кожної вікової групи.

Види музичних занять

  1. Фронтальне.
  2. Тематичне.
  3. Комплексне.
  4. Об`єднані заняття (напередодні свята).

У процесі музичних занять керівник поєднує різні методи (колективний, груповий, індивідуальний), стежить, щоб кожна дитина мала рівномірне навантаження, яке забезпечувало б її повний розвиток. Правильній організації занять багато в чому сприяє продумане планування і облік проведеної роботи.